На Міжнародній космічній станції завершили робочий тиждень, у якому масштабне оновлення енергосистеми поєднувалося з експериментами для майбутніх тривалих польотів. Після першого з двох запланованих виходів у відкритий космос учасники 75-ї експедиції зосередилися на космічній ботаніці, тренувальному обладнанні, віртуальній реальності та інструментах так званого суперінтелекту.

Про перебіг робіт у п'ятницю, 30 жовтня, повідомив NASA Blogs. Центральною подією став вихід у відкритий космос 29 жовтня, під час якого астронавт NASA Аніл Менон і представник Канадського космічного агентства Джошуа Кутрик встановили нову розгортну сонячну батарею.

Менон і Кутрик працювали за межами станції сім годин і 11 хвилин. Вони закріпили конструкцію на лівому боці фермового сегмента, а потім вивільнили натяжні болти, завдяки чому батарея змогла самостійно розгорнутися. Сам процес розгортання тривав близько десяти хвилин, однак йому передувала тривала робота з монтажу та підготовки системи.

Розгортні панелі доповнюють наявні сонячні батареї МКС і мають збільшити доступний запас електроенергії для наукового обладнання та бортових систем. Другий вихід Менона й Кутрика був запланований на 5 листопада. Під час нього вони мали встановити восьму й останню панель на правому боці фермової конструкції.

Ця операція повинна завершити програму, розпочату в червні 2021 року. Після монтажу всіх восьми розгортних батарей потужність генерації станції мала зрости приблизно зі 160 до 215 кіловатів. Таким чином, листопадовий вихід розглядався не як окремий ремонт, а як фінальний етап багаторічного оновлення енергетичної інфраструктури орбітального комплексу.

Наступного дня після першого виходу Менон і Кутрик отримали полегшений графік, хоча повністю від дослідницької роботи їх не звільнили. Менон у японському лабораторному модулі Kibo вивчав, як мікрогравітація впливає на поділ клітин зелених водоростей і культивованих клітин тютюну.

Практичне значення такого експерименту виходить за межі фундаментальної клітинної біології. Якщо майбутні екіпажі тривалий час працюватимуть на Місяці або Марсі, вирощування частини харчових культур на місці може стати важливою складовою їхнього забезпечення. NASA зазначало, що результати дослідження потенційно здатні підтримати розроблення систем виробництва їжі для таких місій.

Кутрик тим часом випробовував тренажер European Enhanced Exploration Exercise Device у модулі Columbus. Він працював на велоергометрі комплексу E4D — компактної універсальної системи, яку перевіряють як засіб підтримання фізичної форми екіпажів під час довготривалих польотів. Для обмеженого простору корабля поєднання кількох тренувальних функцій в одному пристрої має очевидну операційну цінність.

Інший астронавт NASA, Люк Ділейні, досліджував захист рослин від хвороб у мікрогравітації. Він обробив зразки різушки Таля після їхнього контакту з грибковим патогеном, а потім помістив матеріал в інкубатор, здатний створювати штучну гравітацію. Порівняння умов дає змогу вивчати реакцію рослин і шукати способи підвищення стійкості культур як у космосі, так і на Землі.

Джессіка Воткінс обслуговувала допоміжне наукове обладнання. Вона вилучила та сфотографувала компоненти пристрою, який забезпечує живлення експериментів, доставлених космічними кораблями, а також замінила поглиначі вологи в переносних наукових морозильниках. Такі контейнери використовуються для перевезення заморожених зразків на станцію та їхнього повернення на Землю для детального аналізу.

У російському сегменті командир станції Петро Дубров замінював обладнання в камері з контрольованою температурою. Фізичний експеримент був присвячений можливості вирощування високочистих напівпровідникових кристалів у мікрогравітації, де відсутність звичайної конвекції та осідання може змінювати перебіг виробничих процесів.

Сергій Тетерятников працював у гарнітурі віртуальної реальності та реагував на комп'ютерні візуальні стимули. Метою було простежити, як його відчуття рівноваги й просторової орієнтації пристосовується до невагомості. Такі спостереження стосуються повсякденної здатності членів екіпажу впевнено рухатися і виконувати завдання в середовищі без звичних гравітаційних орієнтирів.

Анна Кікіна досліджувала, як інструменти суперінтелекту можуть підвищувати ефективність операцій і зв'язку на борту космічного апарата. NASA Blogs не навів підсумкових результатів цієї роботи, однак її присутність у програмі разом із ботанікою, фізіологією та матеріалознавством демонструє широкий спектр завдань експедиції. Тиждень після виходу у відкритий космос став прикладом того, як технічне продовження ресурсу МКС паралельно підтримує дослідження, орієнтовані на майбутні місії за межами низької навколоземної орбіти.