Астронавт NASA Аніл Менон і представник Канадського космічного агентства Джошуа Кутрик 29 жовтня о 7:57 за східним літнім часом США розпочали вихід у відкритий космос із шлюзового модуля Міжнародної космічної станції. Їхнім завданням було встановити та розгорнути рулонну сонячну батарею на електричному каналі 2A орбітального комплексу.

Про початок операції в четвер, 29 жовтня, повідомив NASA Blogs. Оприлюднений на початку виходу матеріал не містив даних про його подальший перебіг, тривалість або завершення, тому результат робіт залишається поза межами підтвердженої першоджерелом інформації.

Менон виконував функції першого члена позакорабельної групи. Він працював у скафандрі з червоними смугами, які давали змогу відрізняти його на відео та під час координації дій. Кутрик був другим учасником виходу й використовував скафандр без розпізнавальних смуг.

Такий поділ має практичне значення не лише для глядачів трансляції. Зовнішні операції контролюють одночасно самі астронавти, екіпаж усередині станції та наземні фахівці, тому однозначне розпізнавання кожного учасника допомагає співвідносити команди, положення тіла, інструменти й етапи процедури.

Центральним об’єктом робіт стала International Space Station Roll-Out Solar Array — рулонна сонячна батарея МКС. На відміну від жорстких панелей, така конструкція під час доставки перебуває у компактнішому стані, а після монтажу розгортається назовні, утворюючи поверхню для перетворення сонячного випромінювання на електроенергію.

У повідомленні окремо зазначався канал 2A. Енергетична система станції поділена на канали, які забезпечують розподіл виробленої електроенергії між бортовими системами. Точне позначення 2A вказувало, до якої частини цієї інфраструктури належала запланована установка, але NASA Blogs не наводив у короткому дописі ширшої технічної схеми робіт.

Монтаж обладнання за межами станції відрізняється від наземної операції відсутністю звичних опор і дією мікрогравітації. Астронавти мають постійно контролювати власне положення, фіксацію інструментів і переміщення компонентів, дотримуючись заздалегідь підготовленої послідовності. Навіть великий елемент, який у невагомості не має звичної ваги, зберігає масу та інерцію.

Розгортання сонячної батареї є окремою фазою після її встановлення. Воно передбачає переведення компактно складеної конструкції в робочу конфігурацію, а тому вимагає узгодженості механічних і електричних операцій. Водночас початковий допис агентства лише визначав це як мету виходу й не підтверджував, що всі етапи були виконані.

NASA забезпечувало пряму трансляцію операції через кілька платформ і спрямовувало аудиторію на свій портал NASA Live. Такий формат давав змогу стежити за зовнішніми роботами, слухати переговори та бачити зображення з камер, однак сам стрим не замінює підсумкового технічного повідомлення про результат місії.

Участь представників двох агентств підкреслювала міжнародний характер програми МКС. Американський астронавт Менон і канадський астронавт Кутрик діяли як єдина позакорабельна команда, тоді як підтримка подібних процедур традиційно охоплює ширше коло бортових і наземних спеціалістів.

Для орбітальної станції електроенергія є базовим ресурсом: вона потрібна для наукового обладнання, зв’язку, обчислювальних систем і підтримання умов для екіпажу. Саме тому роботи з енергетичною інфраструктурою мають значення для експлуатації комплексу, хоча конкретний ефект установки на каналі 2A у початковому повідомленні не деталізувався.

NASA також запропонувало стежити за подальшими оновленнями у блозі станції та її облікових записах у X, Facebook і Instagram. Оскільки опублікований 29 жовтня текст зафіксував саме момент початку виходу, будь-які висновки про розгортання батареї, тривалість операції чи стан обладнання потребують окремого підтвердження агентства.