У Верховній Раді зареєстрували доопрацьований проєкт змін до Податкового кодексу, покликаний спростити адміністрування податку на додану вартість і розширити електронну взаємодію бізнесу з податковими органами. Документ отримав номер 16037-д і поєднав положення урядової та альтернативної депутатської ініціатив.

Про реєстрацію документа у середу, 7 жовтня, інформує Верховна Рада України. Законопроєкт внесли члени парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, Ніна Южаніна, Ярослав Железняк, Олександр Лукашев та Олександр Сова.

Комітетський текст з’явився після розгляду урядового законопроєкту №16037 від 4 вересня та альтернативного проєкту №16037-1, зареєстрованого 18 вересня. За процедурою депутати підготували доопрацьовану редакцію, оскільки попередні варіанти, на їхню думку, потребували уточнення, передусім щодо вибору звітного періоду фізичними особами-підприємцями — платниками ПДВ.

Одна з ключових пропозицій — підвищення із 100 тисяч до 1 мільйона гривень порога, перевищення якого може бути підставою для документальної позапланової перевірки у зв’язку із заявленим бюджетним відшкодуванням або від’ємним значенням ПДВ. Для невеликих компаній це здатне зменшити кількість перевірок через порівняно невеликі суми, хоча контроль за ризиковими операціями та достовірністю декларацій загалом зберігатиметься.

Для ФОП, зареєстрованих платниками ПДВ, пропонується право самостійно обирати місячний або квартальний звітний період. Перехід здійснюватиметься на підставі заяви, поданої за 15 календарних днів до початку відповідного кварталу, а змінити період можна буде не частіше одного разу на рік. Новозареєстрований платник зможе обрати квартальну модель протягом 15 днів після ПДВ-реєстрації.

Квартальна звітність може знизити частоту підготовки декларацій і супровідні витрати мікробізнесу. Водночас вона не скасовує обліку операцій та виконання інших поточних податкових обов’язків. Для контрагентів і податкової служби важливими залишаться своєчасна реєстрація накладних, коректність податкового кредиту та узгодженість даних у електронних системах.

Окремий блок стосується електронного кабінету. Його функціонал мають доповнити попереднім автоматичним заповненням податкової звітності та накладних на підставі інформації, яка вже міститься у системах контролюючих органів. Конкретні порядок і обсяг такого заповнення визначатиме центральний орган, відповідальний за державну фінансову політику, тому практичний ефект залежатиме від підзаконних актів, якості реєстрів і можливості платника виправляти запропоновані дані.

Платникам ПДВ також хочуть дозволити складати до останнього дня місяця зведену податкову накладну за всіма постачаннями неплатникам ПДВ та отриманими від них передоплатами. Така модель може бути особливо корисною для роздрібних і сервісних підприємств із великою кількістю однотипних операцій, оскільки скорочує документообіг без зміни суті податкового зобов’язання.

Ще одна зміна має спростити перенесення від’ємного значення ПДВ під час реорганізації підприємства шляхом перетворення. Документальну перевірку пропонують не застосовувати, якщо новоутворена внаслідок перетворення особа своєчасно подала заяву на перереєстрацію. Для бізнесу це може прибрати процедурну паузу, але вимагатиме чіткого підтвердження правонаступництва та безперервності облікових даних.

Проєкт уточнює і воєнний механізм добровільної сплати зобов’язань, визначених за результатами документальних перевірок. Якщо платник сплатить нараховану суму протягом 30 календарних днів після отримання податкового повідомлення-рішення, штрафи та пеня не нараховуватимуться, за винятком випадків оскарження. Такий підхід покликаний прискорити надходження до бюджету, хоча платнику доведеться зважувати економію на санкціях проти права сперечатися з висновками перевірки.

До пакета включено й положення, ширші за суто технічне адміністрування ПДВ. Для накладних при постачанні транспортних засобів передбачається зазначення VIN-коду, а правила оподаткування продажу автомобілів, мотоциклів і мопедів пов’язуються, зокрема, з перебуванням майна у власності понад 183 дні. Також запропоновано тимчасово послабити окремі обмеження для придбання імпортерами тютюнових виробів акцизних марок до кінця 2026 року та синхронізувати Кодекс із законодавством про сек’юритизацію й облігації з покриттям.

Автори прямо пов’язують реформу із меморандумами України з Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом, укладеними у травні та липні 2026 року. Виконання відповідних умов має підтримати отримання макрофінансової допомоги і траншів для критичних бюджетних видатків, тоді як внутрішні доходи можна буде більшою мірою спрямовувати на безпеку й оборону. Водночас законопроєкт ще має пройти комітетський розгляд і голосування, а його практична результативність залежатиме від цифрової готовності податкової служби, якості підзаконного регулювання та того, чи не створять спрощення нових можливостей для зловживань.