Льотчик-випробувач NASA Майк Ліпперт 21 жовтня вперше самостійно керував експериментальним літаком X-59 — ключовою машиною дослідницької місії Quesst, створеною для вивчення тихішого надзвукового польоту. Він вилетів із Центру льотних досліджень NASA імені Армстронга в Едвардсі, штат Каліфорнія, та приземлився приблизно за годину.

Про перебіг випробування у четвер, 22 жовтня, повідомив NASA Blogs. За даними агентства, максимальна швидкість літака під час польоту становила 1,4 Маха, а висота сягнула 55 тисяч футів, або приблизно 16,8 кілометра.

Для самого X-59 цей виліт не був першим: літак уже виконав низку польотів у межах програми випробувань. Однак для Ліпперта він став особистою професійною віхою — першою можливістю пілотувати літак серії X за майже 11 років роботи з високошвидкісною авіаційною технікою.

Під час польоту команда виконала висотні контрольні завдання, після чого літак почав зниження і сповільнення. Саме в цей проміжок, за словами Ліпперта, він зміг відволіктися від щільної програми випробувань настільки, щоб поглянути назовні й усвідомити: він летить на надзвуковій швидкості в X-літаку над пустельними районами Мохаве.

Політ мав не лише символічне значення. Ліпперт виконав серію маневрів, за допомогою яких оцінювали керованість X-59, тоді як наземна команда стежила за роботою бортових систем. Такий розподіл завдань є суттю випробувального польоту: пілот фіксує поведінку машини в повітрі, а інженери зіставляють його спостереження з телеметрією.

Поверненню літака до польотів передували планове технічне обслуговування та перевірка систем. Ці роботи виконали після найінтенсивнішого на той момент відрізка програми: у вересні X-59 здійснив шість вильотів протягом трьох днів.

Настільки щільний графік дає команді більше даних за короткий проміжок часу, але водночас підвищує значення післяпольотних оглядів. Перевірка після серії вильотів дозволяє оцінити стан літака перед новим етапом, не покладаючись лише на показники, отримані безпосередньо в повітрі.

До свого дебюту за штурвалом Ліпперт готувався кілька місяців. У серпні він уперше взяв участь у запуску двигуна X-59, знайомився з компонуванням кабіни та відпрацьовував взаємодію з групою управління польотом.

Значну частину підготовки становили заняття на симуляторі. Разом із Ліппертом тренувалися інші випробувачі NASA — Нілс Ларсон і Джим «Клю» Лесс. Мета полягала в тому, щоб перенесення процедур із тренажера на реальний літак було максимально послідовним і не вимагало від пілота імпровізації там, де потрібне точне виконання плану.

X-59 належить до традиції американських експериментальних X-літаків, на яких перевіряють технології та режими польоту, що виходять за межі звичайної експлуатації. Водночас ця машина має вузько визначену дослідницьку роль: програма Quesst зосереджена на тому, як конструкція літака може змінити характер звуку, що досягає землі під час надзвукового польоту.

Сам факт досягнення 1,4 Маха не завершував дослідницьку роботу і не давав підстав робити остаточні висновки про всю програму. Значення вильоту полягало у перевірці літака після обслуговування, виконанні заданих режимів і розширенні кола пілотів, які мають практичний досвід керування X-59.

Ліпперт назвав політ здійсненням давньої мрії — можливістю випробовувати справді унікальний літак разом із командою фахівців. Його слова підкреслили людський вимір програми, однак за цією емоцією стояли місяці процедурної підготовки, тренажерних сесій і наземних робіт, без яких годинний надзвуковий виліт не міг би відбутися.