На Міжнародній космічній станції 22 жовтня екіпаж 75-ї експедиції провів насичену зміну, в якій фундаментальні біомедичні дослідження чергувалися з технічною підготовкою, робототехнікою та фотографуванням Землі. Астронавти працювали з біопринтером, перевіряли посадку скафандра й готувалися до операцій, необхідних під час майбутнього виходу за межі станції.

Про насичену програму екіпажу в четвер, 22 жовтня, повідомляє NASA Blogs. Описані роботи показують, як на орбіті одночасно ведуть наукові експерименти, обслуговують комплекс і відпрацьовують процедури, від яких залежить координація членів міжнародного екіпажу.

Одним із центральних завдань став біодрук кровоносних судин у лабораторному модулі Columbus. Для цього використовували BioFabrication Facility — установку, здатну формувати біологічні структури з клітинного матеріалу в умовах мікрогравітації.

Бортінженер NASA Люк Делані розпочав експеримент із підготовки судинних клітин. Він дістав зразки з наукової морозильної камери, розморозив їх, а потім змішав із біологічним матеріалом, призначеним для друку. Підготовлену суміш астронавт завантажив у біопринтер і ввімкнув установку.

Завершальний етап сесії виконав бортінженер NASA Аніл Менон. Він забезпечив збереження та живлення надрукованих тканин безпосередньо всередині пристрою, де вони мали культивуватися. Таким чином, робота не обмежувалася самим формуванням зразка: необхідно було створити умови для подальшого утримання живої тканини.

Інша частина зміни була присвячена підготовці канадського астронавта Джошуа Кутрика до виходу у відкритий космос. У шлюзовому модулі Quest йому допомагали Менон і астронавтка NASA Джессіка Воткінс. Вони перевіряли, чи правильно сидить скафандр, чи залишається він комфортним і чи належно працюють його системи.

Точна підгонка скафандра на орбіті потрібна не лише через індивідуальні особливості астронавта. Під час тривалого перебування в мікрогравітації тіло змінюється, зокрема може подовжуватися хребет, тому параметри, визначені на Землі, потребують повторної перевірки вже на станції.

За планом, оприлюдненим NASA, Менон і Кутрик мали 29 жовтня разом вийти зі шлюзу Quest. Їхнім завданням визначили монтаж розгортної сонячної батареї на фермовій конструкції з лівого борту станції. Запланована тривалість роботи поза МКС становила шість годин 45 хвилин.

Підготовка до такої операції охоплювала й роботу тих членів екіпажу, які мали залишатися всередині комплексу. Делані тренувався на комп’ютерному симуляторі керувати маніпулятором Canadarm2, щоб під час монтажу допомагати астронавтам, які працюватимуть зовні. Делані та Воткінс також мали сприяти одяганню і зняттю скафандрів та супроводжувати колег під час виходу.

Окреме робототехнічне тренування провів бортінженер Роскосмосу Сергій Тетерятников. Він відпрацьовував керування європейським роботизованим маніпулятором, установленим на науковому модулі «Наука». Паралельні заняття з Canadarm2 і європейською системою підкреслили, що різні сегменти МКС використовують власні комплекси для роботи із зовнішнім обладнанням.

Після тренування Тетерятников установив і активував апаратуру спостереження Землі. Її налаштували для знімання об’єктів в Азії та Південній Америці у видимому й ближньому інфрачервоному діапазонах під час періоду сну екіпажу. Такий режим дозволяв використовувати орбітальний час, не додаючи космонавтам активних операцій у години відпочинку.

Анна Кікіна фотографувала озера Східної Африки через ілюмінатор службового модуля «Звезда» та допомагала Тетерятникову налаштовувати камери. Командир станції Петро Дубров на початку зміни займався орбітальними сантехнічними системами у «Звезді», а наприкінці фотографував колег за роботою. У підсумку один робочий день охопив експериментальну біологію, обслуговування життєво важливої інфраструктури, підготовку до складної зовнішньої операції та документування Землі й повсякденного життя екіпажу.