NASA перейшла до нового етапу підготовки Artemis III, з’єднавши житловий і службовий модулі корабля Orion та одночасно просунувшись у складанні ракети SLS. Агентство розраховує провести пілотовану демонстраційну місію наступного року на низькій навколоземній орбіті, де екіпаж перевірятиме операції, необхідні для майбутніх експедицій до Місяця.

Про досягнутий прогрес у середу, 5 серпня, повідомляє NASA Blogs. За оцінкою агентства, нинішні темпи інтеграції випереджають графік, за яким готували Artemis II, хоча попереду залишаються комплексні електричні випробування, встановлення останнього обладнання та зведення всіх елементів ракети-носія.

Екіпажний і службовий модулі Orion з’єднали 30 липня в будівлі операцій та перевірки імені Ніла Армстронга в Космічному центрі Кеннеді у Флориді. Перед цим інженери встановили необхідне обладнання та окремо випробували обидві частини корабля, щоб знизити ризик виявлення серйозних несправностей уже після їхнього механічного й електричного об’єднання.

Екіпажний модуль має розмістити астронавтів NASA Ренді Брезніка, Андре Дугласа і Френка Рубіо, а також астронавта Європейського космічного агентства Луку Пармітано. Він забезпечуватиме захищений житловий простір, системи керування та повернення на Землю. Європейський службовий модуль відповідатиме за електроживлення, маневрування, основну тягу, запаси води, кисню та інші функції підтримки польоту.

Наступним важливим кроком стане перше ввімкнення вже об’єднаного Orion. Під час цієї процедури фахівці перевірять, чи коректно взаємодіють системи двох модулів, канали передачі даних, програмне забезпечення, живлення і виконавчі механізми. Після завершення тестів команда продовжить інтегровані перевірки та встановить фінальні елементи льотної конфігурації.

На відміну від раннього задуму Artemis III як місії з висадкою людей на Місяць, описаний NASA політ має стати демонстрацією на низькій навколоземній орбіті. Orion відпрацьовуватиме зближення і стикування з випробувальними версіями комерційних пілотованих посадкових систем Blue Origin і SpaceX. Такий підхід дозволяє перевірити інтерфейси, навігаційні алгоритми та спільні операції екіпажу без ризиків далекого польоту біля Місяця.

Паралельно в центрі Кеннеді триває робота із системою SLS. Команди Exploration Ground Systems завершили огляд і перевірку сегментів двигунів двох твердопаливних прискорювачів у спеціальному комплексі обертання, обробки та тимчасового зберігання. На початку липня сегменти почали складати у вертикальну конфігурацію в Будівлі вертикального складання, розпочавши із задньої частини лівого прискорювача.

Окремо 21 липня з Космічного центру Стенніса поблизу міста Бей-Сент-Луїс у штаті Міссісіпі доставили останній із чотирьох двигунів RS-25. Упродовж літа техніки мають інтегрувати його з центральним ступенем SLS. Ці двигуни забезпечують основну тягу рідинної частини ракети, тоді як бічні прискорювачі створюють значну частину початкового імпульсу під час старту.

Для Artemis III NASA також готує незвичну конфігурацію верхньої частини носія. Замість проміжного кріогенного рушійного ступеня встановлять пасивний, тобто позбавлений власної тяги, проставний модуль. Він має ті самі габарити та точки з’єднання, тому розміститься між адаптером ступеня Orion і адаптером ракети без зміни загальної архітектури. Наявний кріогенний ступінь передали для Artemis IV.

У Центрі космічних польотів Маршалла в Алабамі завершили восьмий і останній шов, виконаний методом зварювання тертям із перемішуванням, на циліндричній секції цієї проставки. Після зняття конструкції з вертикального зварювального стенда розпочалася інспекція. Далі фахівці повинні встановити верхнє та нижнє силові кільця, які сприйматимуть навантаження під час старту.

Щоб утримати графік, NASA поєднує нове виробництво з повторним використанням перевірених конструкцій. Для польоту планують переобладнати випробувальні екземпляри двох адаптерів, які проходили структурні тести ще перед Artemis I. Інженери Маршалла детально оглядають їх і вносять необхідні оновлення, аби підтвердити відповідність льотним вимогам, а не лише умовам наземних випробувань.

Частину обладнання перенесуть і з екіпажного модуля Orion місії Artemis II. За розрахунками NASA, це дасть змогу почати монтаж приблизно на три місяці раніше, а деталі, спочатку виготовлені для Artemis III, вивільняться для Artemis IV більш ніж на пів року раніше. Понад 250 компонентів корабля Artemis II надалі мають підтримати місії Artemis IV та Artemis V, що зменшує потребу в новому виробництві, але вимагає ретельної повторної сертифікації.

Агентство також скорочує час наземного обслуговування. Підготовку сегментів прискорювачів вдалося випередити майже на чотири місяці, а укріплення обладнання мобільної пускової платформи та швидке промивання після старту Artemis II допомогли уникнути корозії. У результаті час повернення башти до Будівлі вертикального складання скоротився майже вдвічі. Сукупність цих заходів має підготувати NASA до частіших запусків і до демонстрації систем, потрібних для відновлення місячних посадок, починаючи з Artemis IV у 2028 році.