Щорічний метеорний потік Персеїди наближається до максимуму активності, який очікують у ніч із 12 на 13 серпня. У 2026 році спостерігачам сприятиме молодик: відсутність яскравого місячного світла підвищить контрастність неба й дозволить побачити більше слабких метеорів, якщо не завадять хмари та міське освітлення.

Про програму спостережень у середу, 5 серпня, повідомляє NASA Blogs. Космічне агентство запросило аудиторію долучитися до прямої трансляції, яка розпочнеться опівночі за східним часом США 13 серпня на YouTube.

Під час ефіру NASA планує показувати живі зображення неба, спілкуватися з фахівцями з метеорів і відповідати на запитання глядачів. До програми також мають увійти види з Міжнародної космічної станції, хоча перспектива з орбіти відрізняється від звичного спостереження із земної поверхні.

Основні наземні камери працюватимуть у Центрі космічних польотів імені Маршалла. Там розташована ALaMO — автоматизована обсерваторія Місяця та метеорів, яка у 2026 році відзначає 20-річчя дослідницької роботи. Такі системи дають змогу не лише демонструвати небесні явища публіці, а й документувати час, яскравість і траєкторії метеорів.

За ідеальних умов на піку Персеїди можуть давати приблизно 50–100 метеорів на годину. Однак це не гарантія для кожного спостерігача: реальна кількість залежить від прозорості атмосфери, темряви місцевості, висоти радіанта над горизонтом і частини неба, яку охоплює погляд.

Персеїди виникають, коли Земля проходить крізь потік пилу й дрібних уламків, залишених кометою 109P/Свіфта—Таттла. Частинки входять в атмосферу на дуже великій швидкості, нагрівають і збуджують повітря навколо себе, утворюючи короткий світний слід. Тому популярна назва зорепад образна: зорі під час цього явища не падають.

Потік отримав назву від сузір’я Персея, поблизу якого розташований його радіант — уявна точка, з якої метеори начебто розлітаються небом. Це ефект перспективи, подібний до того, як паралельні рейки здаються такими, що сходяться вдалині. Шукати саме Персея необов’язково, адже світні смуги можуть з’явитися практично в будь-якій частині небосхилу.

Персеїди цінують не лише за стабільну щорічну активність. Потік відомий болідами — особливо яскравими метеорами, які іноді залишають після себе сяйний слід, помітний ще кілька секунд. Спостереження цього явища ведуть уже понад дві тисячі років, що робить Персеїди одним із найдавніше задокументованих метеорних потоків.

Найкращим місцем для перегляду буде відкрита ділянка далеко від ліхтарів, рекламних екранів і засвіченого міського горизонту. Глядачеві варто розташуватися так, щоб бачити якомога більшу частину неба, а не дивитися лише в напрямку радіанта. Бінокль і телескоп здебільшого не потрібні, оскільки вони звужують поле зору.

Очам необхідно приблизно 20–30 хвилин, щоб пристосуватися до темряви. Яскравий екран телефона може швидко зруйнувати цю адаптацію, тому його краще приглушити або перевести в червоний режим. Для тривалого очікування корисними будуть лежак, теплий одяг і термос, навіть якщо серпневий вечір спочатку здається теплим.

Період максимальної активності — це не однохвилинна подія. Персеїди посилюються від початку липня, залишаються помітними навколо прогнозованого максимуму та поступово слабшають до кінця серпня. Якщо погода зіпсується в головну ніч, шанси побачити окремі метеори зберігатимуться в сусідні дати, хоча їхня частота може бути нижчою.

Трансляція NASA стане альтернативою для жителів районів із хмарністю або сильним світловим забрудненням, але найповніше враження дає безпосереднє спостереження темного неба. Поєднання сприятливої місячної фази, літньої погоди в Північній півкулі та надійної активності потоку робить серпневий максимум одним із найдоступніших астрономічних видовищ року.