Мікроби, скафандри й вантажі: робочий день екіпажу МКС
Екіпаж 75-ї експедиції досліджував поведінку бактерій у мікрогравітації, обслуговував скафандри та готував вантажні кораблі. Ці роботи одночасно підтримують безпеку станції й формують наукову базу для тривалих космічних місій.
У вівторок, 10 листопада, екіпаж 75-ї експедиції на Міжнародній космічній станції поєднував наукові експерименти з технічним обслуговуванням і логістикою. Астронавти та космонавти працювали з бактеріальними зразками, російськими скафандрами, системами водопостачання, роботизованою рукою та обладнанням для спостереження за Землею. Про це повідомляє NASA Blogs у вівторок, 10 листопада.
Одним із центральних завдань дня стало дослідження того, як бактерії пристосовуються до мікрогравітації. Бортінженери Аніл Менон із NASA та Джошуа Кутрик із Канадського космічного агентства працювали в японському лабораторному модулі Kibo, де розміщене обладнання для біологічних досліджень у контрольованому середовищі.
Такі експерименти мають значення не лише для фундаментальної науки. В умовах космічного польоту змінюються як людський організм, так і поведінка мікроорганізмів. Дослідників, зокрема, цікавить можливий вплив мікрогравітації на стійкість бактерій до антибіотиків, адже під час тривалих експедицій можливості швидко повернути хворого члена екіпажу на Землю або поповнити запаси ліків будуть обмеженими.
Менон обробляв мікробні зразки у герметичному боксі Life Science Glovebox. Ізольована робоча зона потрібна для захисту екіпажу та внутрішнього середовища станції під час маніпуляцій із бактеріями, які потенційно можуть бути стійкими до антибіотиків. Водночас вона допомагає не допустити випадкового забруднення самих зразків.
Кутрик переніс частину матеріалу до американського модуля Harmony, де виділив ДНК для подальшого очищення. Після завершення процедури зразки помістили до наукової морозильної камери. Їх планували повернути на Землю наступного тижня на вантажному кораблі SpaceX Dragon, щоб фахівці могли провести докладний аналіз у наземних лабораторіях.
Повернення матеріалів є важливою частиною циклу орбітального експерименту. На МКС можна спостерігати процеси, які неможливо повністю відтворити на Землі, однак наземні установи мають ширший набір інструментів для генетичного, хімічного та мікроскопічного аналізу. Саме поєднання орбітального досліду й подальшого вивчення зразків дозволяє оцінити, які зміни справді пов’язані з мікрогравітацією.
Паралельно Менон і астронавтка NASA Джессіка Воткінс продовжували переміщати вантажі до корабля Dragon і з нього перед запланованим відльотом. Вантажні операції на станції потребують точного обліку: кожен контейнер має визначене місце, а порядок його розміщення залежить від маси, умов зберігання, пріоритету доставки та доступності для екіпажу.
Воткінс також звільнила простір у лабораторії Kibo для нового обладнання й запасів, які мали доправити за кілька тижнів на кораблі Cygnus XL компанії Northrop Grumman. Таким чином, підготовка до відправлення Dragon відбувалася одночасно з підготовкою станції до наступного вантажного рейсу — типовий приклад безперервної логістики орбітального комплексу.
Бортінженер NASA Люк Делані розпочав зміну з підключення портативного комп’ютерного обладнання в європейському модулі Columbus. Пізніше він відпрацьовував керування канадською роботизованою рукою Canadarm2 із робочої станції в модулі Destiny. Такі тренування підтримують навички, необхідні для операцій із зовнішнім обладнанням і вантажними апаратами.
Наприкінці зміни Делані відібрав проби питної води, які також мали дослідити на Землі. Контроль якості води є постійним елементом експлуатації МКС, де значна частина ресурсів проходить повторну переробку. Аналіз дає змогу перевіряти безпечність системи та вчасно помічати відхилення у складі води.
У російському сегменті командир станції Петро Дубров і бортінженерка Анна Кікіна обслуговували три скафандри «Орлан» у модулі «Поіск». Вони активували скафандри, під’єднали їх до інтерфейсних блоків і очистили системи охолодження та вентиляції. Профілактика має зберігати працездатність спорядження, від якого під час виходів у відкритий космос безпосередньо залежать безпека й температурний комфорт космонавтів.
Сергій Тетерятников тим часом перевіряв, замінював і очищував компоненти орбітальної сантехнічної системи в модулі «Рассвет». Згодом він установив і запрограмував апаратуру спостереження за Землею для автоматичної нічної фотозйомки орієнтирів у Південно-Східній Азії та Австралії. Сукупність цих завдань показує повсякденну реальність МКС: наукова робота тут нерозривно пов’язана з ремонтом, санітарним контролем, логістикою та постійною підготовкою систем до наступних операцій.