У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16098, покликаний посилити відповідальність громадян, посадових осіб і суб’єктів господарювання за порушення законодавства про ціни та ціноутворення. Ініціатива стосується не лише персональних адміністративних штрафів: вона також розширює інструменти контролю, передбачає значні санкції для бізнесу та дає уповноваженому органу можливість звертатися до органів ліцензування.

Про реєстрацію документа та його зміст у четвер, 24 вересня, інформує Верховна Рада України. Законопроєкт внесли народні депутати Сергій Кузьміних, Сергій Бунін, Олександр Лукашев, Олександр Горобець і Юрій Здебський; його зареєстрували 23 вересня під час 16-ї сесії парламенту IX скликання.

Основним комітетом визначено Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Водночас документ мають опрацювати комітети з економічного розвитку, правової та антикорупційної політики, бюджету, фінансів, енергетики, місцевого самоврядування та європейської інтеграції. Такий перелік відображає комплексний характер ініціативи: вона одночасно зачіпає адміністративне право, державний нагляд, умови ведення бізнесу та захист споживачів.

Безпосереднім тлом для законопроєкту стала ситуація на фармацевтичному ринку. За даними пояснювальної записки, у січні–серпні 2026 року Держпродспоживслужба провела 634 позапланові перевірки дотримання правил формування та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби й медичні вироби. Порушення виявили у 412 випадках, причому під час 65 заходів контролерам створювали перешкоди.

Частка перевірок, які завершилися встановленням порушень, зросла з 29% у 2025 році до 65% у 2026-му. Найтиповішою практикою, за викладеними матеріалами, було перевищення граничних постачальницько-збутових і роздрібних надбавок. Саме цей показник автори використовують як аргумент, що чинна система стягнень недостатньо стримує порушників, хоча для остаточних висновків важливо також враховувати підстави відбору суб’єктів для позапланових перевірок.

За результатами контрольних заходів ухвалено 401 рішення про адміністративно-господарські санкції на загальну суму 3,67 млн гривень, а також видано 187 приписів про усунення порушень. До адміністративної відповідальності притягнули 275 посадових осіб, сукупний розмір накладених на них штрафів становив 684,1 тис. гривень. Ці цифри демонструють різницю між відповідальністю підприємства як суб’єкта господарювання та персональними стягненнями щодо його працівників або керівників.

Законопроєкт пропонує викласти статтю 165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення в новій редакції. За порушення порядку формування, встановлення або застосування цін і тарифів, знижок, націнок і доплат громадянам загрожуватиме штраф у 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а посадовим особам — у 200. Якщо для розрахунку застосовується показник 17 гривень, це відповідно 2550 і 3400 гривень.

За повторне протягом року порушення пропонується встановити 200 неоподатковуваних мінімумів для громадян і 250 — для посадових осіб, тобто за базового розрахункового показника 3400 і 4250 гривень. Окремо переписується стаття 188-3: невиконання законних вимог органу контролю за цінами або перешкоджання його роботі каратиметься штрафами у 300 мінімумів для громадян та 350 для посадовців — орієнтовно 5100 і 5950 гривень.

Найвідчутніші суми передбачено для суб’єктів господарювання. За порушення державних регульованих цін у них, як і передбачено запропонованою конструкцією, вилучатимуть необґрунтовано одержану виручку та додатково стягуватимуть штраф у розмірі 100% цієї суми. За стягнення плати за товари, які мають надаватися безоплатно, штраф дорівнюватиме повній вартості реалізованих товарів.

Надання контролерам недостовірних відомостей пропонують карати штрафом у 3000 неоподатковуваних мінімумів, а невиконання приписів або створення перешкод — у 6000. За показника 17 гривень це становить 51 тис. і 102 тис. гривень відповідно. Водночас у процесі парламентського розгляду може постати питання пропорційності однакових фіксованих сум для малого підприємства і великої мережі, а також чіткості доказових стандартів під час кваліфікації перешкоджання перевірці.

Ще одна важлива новація — право уповноваженого органу звертатися до органів ліцензування для перевірки та усунення порушень ліцензійних умов. Для аптечного ринку це потенційно підсилює наслідки порушення: справа може не обмежитися штрафом і приписом, а перейти у площину ліцензійного контролю. Проте така взаємодія потребуватиме процедурних запобіжників, щоб звернення контролера не перетворювалося на автоматичну санкцію без окремої оцінки органу ліцензування.

Автори заявляють, що реалізація закону не потребуватиме додаткових видатків державного чи місцевих бюджетів і сприятиме ціновій стабільності та стримуванню інфляційних процесів. Утім, самі штрафи не замінюють регулярного нагляду, зрозумілих правил формування надбавок і доступної процедури оскарження. Ефект для споживачів залежатиме від невідворотності контролю, якості доказів і того, чи не перекладатиме бізнес нові ризики у кінцеву ціну.

Наразі №16098 залишається законопроєктом, а не чинним законом. Йому належить пройти комітетську експертизу та парламентський розгляд, під час яких положення можуть змінитися. У разі ухвалення документ набуде чинності наступного дня після опублікування, а Кабінет Міністрів матиме три місяці для узгодження підзаконних актів і забезпечення відповідних змін у нормативних документах центральних органів влади.