Кабінет Міністрів запропонував тимчасово захистити п’ять державних підприємств паливно-енергетичного комплексу від заходів примусового погашення податкового боргу. Законопроєкт №16179 стосується Східного гірничо-збагачувального комбінату, підприємств «Добропіллявугілля-видобуток», «Львіввугілля», «Волиньвугілля» та «Регіональні електричні мережі».

Про реєстрацію урядової ініціативи у четвер, 22 жовтня, інформує Верховна Рада України. Документ передано на опрацювання парламентському Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, визначеному головним.

Запропонована зміна до перехідних положень Податкового кодексу не передбачає списання боргів або звільнення підприємств від податкових зобов’язань. Її суть полягає в тому, щоб контролюючі органи тимчасово не застосовували до перелічених компаній передбачені кодексом механізми стягнення заборгованості. Такий режим мав би діяти до завершення шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Одночасно законопроєкт пропонує зупинити перебіг строків давності, пов’язаних зі стягненням податкового боргу. Це означає, що держава не втрачатиме юридичної можливості вимагати погашення заборгованості лише через сплив часу, поки діятиме захисний період. Отже, ініціатива відкладає примусові заходи, але не анулює самі вимоги до підприємств.

Необхідність такого рішення уряд обґрунтовує практикою направлення інкасових вимог і примусового списання коштів із банківських рахунків державних вугле- та уранодобувних компаній. У пояснювальній записці стверджується, що вилучення наявних коштів позбавляє підприємства можливості самостійно визначати черговість критичних виробничих витрат.

Для шахт це питання безпосередньо пов’язане із закупівлею деревини, аркового кріплення та вибухових матеріалів. Без таких ресурсів скорочуються видобуток і прохідницькі роботи, від яких залежить підготовка нових ділянок. Автори документа попереджають, що зрив виробничих планів може перервати постачання вугілля тепловим електростанціям і теплоелектроцентралям.

Енергетичний контекст ініціативи визначають наслідки російських атак. За урядовим обґрунтуванням, видобуток на приватних шахтах ДТЕК «Павлоградвугілля» знизився, а запаси палива на складах теплової генерації скорочуються. На цьому тлі зросло значення державних шахт Львівсько-Волинського басейну, які, як зазначено в записці, нарощували виробництво.

Блокування рахунків має також соціальний вимір. Підприємствам потрібні оборотні кошти для своєчасної виплати заробітної плати, сплати поточних першочергових платежів, зокрема ПДВ і єдиного соціального внеску, а також для виконання операційних контрактів. Уряд оцінює кількість працівників, чиї доходи опиняються під загрозою, у понад 10 тисяч осіб, наголошуючи на залежності шахтарських міст від містоутворюючих роботодавців.

Окремим аргументом є промислова безпека. У записці йдеться про необхідність оплачувати дегазацію гірничих виробок, затримка якої створює небезпеку для персоналу. Підприємства також мають фінансувати переміщення державного майна зі східних областей до безпечніших західних регіонів відповідно до раніше ухвалених рішень Міністерства економіки та Міністерства енергетики.

Автори проєкту застерігають і від екологічних наслідків аварійного припинення роботи шахт. Неконтрольоване затоплення підземних виробок може винести на поверхню забруднені води, створити загрозу для питних водоносних горизонтів, ґрунтів і прилеглих територій. Це наведено як аргумент на користь керованого підтримання роботи підприємств замість їх хаотичної зупинки через вилучення обігових коштів.

Включення до переліку Східного гірничо-збагачувального комбінату розширює значення законопроєкту за межі вугільної галузі. Комбінат пов’язаний із видобутком уранової сировини, тому уряд розглядає його фінансову стійкість як складову енергетичної безпеки. «Регіональні електричні мережі», зі свого боку, представляють інфраструктурний сегмент, хоча основна частина пояснювальної записки присвячена проблемам видобувних підприємств.

Проєкт мають розглянути не лише податковий, а й енергетичний, економічний, бюджетний, соціальний, екологічний, правовий, антикорупційний та євроінтеграційний комітети Верховної Ради. Така широка предметна компетенція відображає потенційний конфлікт між фіскальною дисципліною та необхідністю зберігати критичне виробництво в умовах війни. Водночас уряд заявляє, що реалізація запропонованої норми не потребуватиме додаткових видатків державного чи місцевих бюджетів.

Станом на 23 жовтня документ залишався законодавчою пропозицією, а не чинною нормою. Для запровадження захисту його має підтримати Верховна Рада, після чого закон повинен пройти передбачені процедури та бути опублікований; у поданому тексті набрання чинності передбачено з наступного дня після публікації. До завершення цього процесу сам факт реєстрації законопроєкту не зупиняє стягнення податкових боргів із зазначених підприємств.