У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16175, який пропонує обмежити посадові оклади осіб, що тимчасово виконують обов’язки голови Національного агентства з розшуку та менеджменту активів і його заступників. До призначення постійного керівника за результатами відкритого конкурсу їм планують платити одну мінімальну заробітну плату, встановлену на 1 січня відповідного року. Про реєстрацію ініціативи у четвер, 22 жовтня, інформує Верховна Рада України.

Документ подав народний депутат Олександр Ткаченко під час 16-ї сесії парламенту IX скликання. Законопроєкт віднесено до сфери правової політики, а головним для його опрацювання визначено Комітет з питань антикорупційної політики. Висновки також мають надати комітети з питань організації державної влади, соціальної політики, бюджету та інтеграції України до Європейського Союзу.

Ініціатива є точковою поправкою до прикінцевих і перехідних положень закону, ухваленого для посилення інституційної спроможності АРМА та вдосконалення управління арештованими активами. Вона не змінює загальну модель роботи агентства, процедури розшуку майна або правила добору управителів. Її предметом є винятково момент, із якого керівництво може отримувати передбачені профільним законом посадові оклади.

За запропонованою конструкцією повний розмір оплати для голови АРМА та його заступників застосовуватиметься лише після призначення голови відповідно до статей 5 і 6 профільного закону. Йдеться про проходження встановленої законом процедури відкритого конкурсу. До завершення такого добору оклади тимчасового голови та заступників мають дорівнювати одній мінімальній зарплаті.

Автор пояснює пропозицію ситуацією, що склалася після серпня 2025 року, коли Кабінет Міністрів поклав виконання обов’язків голови АРМА на заступницю голови з питань євроінтеграції Ярославу Максименко. У пояснювальній записці стверджується, що майже рік тимчасового управління супроводжувався управлінською та кадровою кризою. На підтвердження депутат посилається, зокрема, на рішення парламентського антикорупційного комітету від 15 вересня 2026 року.

Наведені в записці фінансові показники становлять центральну частину аргументації. За даними, які, як зазначено в документі, надали Міністерство фінансів та АРМА, у січні—серпні 2025 року до державного бюджету від діяльності агентства надійшло близько 6,8 млрд гривень, а за такий самий період 2026 року — 520,9 млн гривень. Автор оцінює скорочення приблизно у 92,3%, або 6,28 млрд гривень.

Водночас сама записка визнає, що на загальні надходження можуть істотно впливати разові конфіскації та санкційні стягнення. Після їх урахування ініціатор наводить інший показник: регулярні щомісячні доходи від управління активами, за його розрахунками, зменшилися приблизно з 40 млн до 31 млн гривень. Також він заявляє, що протягом року було укладено лише один договір управління, який не генерував доходу.

Окремий блок критики стосується кадрової політики. У пояснювальній записці наведено висновки проєкту незалежного міжнародного аудиторського звіту, в якому тимчасове керівництво нібито отримало 5 балів зі 100 за критерієм компетентного керівництва. Автор говорить про неналежні перевірки доброчесності й професійності кандидатів, персоналізовані кадрові рішення та можливий конфлікт інтересів через одне з призначень у юридичному департаменті.

Ще одна претензія пов’язана з обліком майна. За викладом ініціатора, агентство публікувало оголошення про активи без належної оцінки, затверджених планів управління та відображення процедур у системі Prozorro. З посиланням на матеріали аудиту також стверджується, що тимчасове керівництво не забезпечило консолідацію інформації про понад 42 тисячі об’єктів арештованого майна, включно з даними про їхній правовий і фізичний стан.

У записці згадуються кримінальні провадження, які, за твердженням автора, розслідують НАБУ та Державне бюро розслідувань щодо обставин діяльності тимчасової керівниці, а також адміністративні протоколи, пов’язані з невиконанням депутатських вимог. Наявність розслідувань сама по собі не встановлює вини, а в поданих матеріалах немає відомостей про обвинувальні вироки чи остаточні процесуальні висновки. Тому наведені закиди залишаються аргументами ініціатора, а не встановленими судом фактами.

Фінансово-економічне обґрунтування не передбачає додаткових бюджетних видатків. Навпаки, депутат очікує скорочення витрат на оплату праці та допускає спрямування заощаджених коштів на першочергові потреби сектору безпеки й оборони. Конкретного розрахунку можливої економії, кількості охоплених посад або різниці між нинішніми виплатами та запропонованою сумою в наданому обґрунтуванні немає.

Законопроєкт порушує ширше питання про баланс між політичною підзвітністю та інституційною незалежністю державних органів. Його прихильники можуть розглядати зниження окладів як запобіжник від тривалого тимчасового керівництва і стимул швидше провести конкурс. Водночас застосування оплати на рівні мінімальної зарплати до посад із великою відповідальністю може викликати дискусію про професійну мотивацію, стабільність управління та використання зарплатного механізму як реакції на оцінку результатів конкретних посадовців.

Станом на 23 жовтня документ був зареєстрованою законодавчою пропозицією, а не чинною нормою. Йому належить пройти комітетський розгляд і передбачені парламентською процедурою етапи, а остаточний зміст може змінитися через поправки. У разі ухвалення в поданій редакції закон мав би набути чинності наступного дня після опублікування, проте матеріали Верховної Ради не містять результату розгляду чи рішення парламенту.