Після 20 вересня 2026 року в Україні припинила діяти спрощена програма повернення на службу для військовослужбовців, чиє самовільне залишення частини було зафіксоване до 12 червня. Можливість добровільно повернутися зберігається, однак тепер військовий проходить загальну процедуру, яка потребує більше часу та передбачає участь військових і правоохоронних органів.

Про новий порядок у понеділок, 21 вересня, поінформувало Міністерство оборони України. У відомстві наголосили, що завершення спеціальної програми не закриває шлях назад до війська, але скасовує її основні спрощення.

СЗЧ, або самовільне залишення військової частини чи місця служби, має не лише дисциплінарні, а за певних обставин і кримінально-правові наслідки. Водночас сам факт повернення не означає автоматичного закриття провадження, як і наявність відомостей у Єдиному реєстрі досудових розслідувань не позбавляє людину можливості заявити про намір продовжувати службу.

Першим практичним кроком може бути звернення до органів Військової служби правопорядку у Збройних силах України. Військовослужбовець може прибути до Центрального управління ВСП у Києві та Київській області, одного з територіальних управлінь або зонального відділу. Там йому мають пояснити подальший маршрут і надати інформацію про батальйони резерву, через які організовується повернення.

У підрозділі ВСП військовий може отримати припис до визначеного батальйону резерву. Допускається і самостійне прибуття до такого батальйону, але перелік відповідних підрозділів варто попередньо уточнити у ВСП. Це зменшує ризик звернення не за призначенням і додаткової втрати часу.

Після прибуття до батальйону резерву командир повинен не пізніше ніж за три доби видати наказ про включення військовослужбовця до списку тимчасово прибулого особового складу та визначити йому завдання. Цей етап фіксує фактичне повернення людини під військове управління, однак ще не обов’язково означає остаточне призначення до конкретної частини.

Паралельно командування через правоохоронні органи перевіряє, чи внесено інформацію про СЗЧ до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Результат перевірки впливає на подальшу юридичну процедуру: якщо провадження зареєстроване, питання кримінальної відповідальності вирішується окремо за участю слідчого, прокурора і суду.

Командир батальйону резерву також повідомляє військову частину, з якої військовослужбовець самовільно вибув, про його прибуття. Якщо людина має письмову згоду командира бойової частини пріоритетного комплектування, дані про цю частину зазначають у повідомленні. Така згода може вплинути на подальше направлення, але не є безумовною гарантією переведення.

Після завершення спрощеної програми військовослужбовець фактично втрачає можливість вільно обирати місце продовження служби. Командири батальйонів резерву можуть враховувати рекомендаційні листи від бойових бригад, які потребують поповнення. Натомість рекомендації від частин забезпечення не беруться до уваги, а військових у таких випадках направляють до частин пріоритетного комплектування.

Важливо розрізняти рекомендаційний лист і письмову згоду командира. Перший засвідчує зацікавленість бойової бригади у конкретному військовослужбовці, тоді як друга потрібна, зокрема, для реалізації механізму звільнення від кримінальної відповідальності. Остаточні кадрові рішення ухвалюються відповідно до потреб комплектування, стану здоров’я, військової спеціальності та встановленого порядку переміщення.

Окремим питанням залишається відновлення грошового забезпечення. За загальної процедури воно може тривати довше, оскільки потребує оформлення статусу військовослужбовця, видання необхідних наказів та обміну документами між батальйоном резерву, попередньою частиною й органами, які ведуть облік. Саме тому дата фактичного прибуття та належне документальне оформлення кожного етапу мають практичне значення.

Звільнення від кримінальної відповідальності можливе не в кожному випадку. Частина п’ята статті 401 Кримінального кодексу передбачає такий механізм для військовослужбовця, який під час воєнного стану вперше вчинив відповідне правопорушення, добровільно заявив про намір повернутися та отримав письмову згоду командира на продовження служби.

Для запуску цієї процедури військовий подає рапорт, отримує письмову згоду командира військової частини або батальйону резерву та звертається з клопотанням до слідчого, прокурора чи суду. Матеріали передаються до суду, і лише суд може ухвалити рішення про звільнення від кримінальної відповідальності. Отже, повернення до підрозділу саме по собі не припиняє кримінального переслідування.

Загальний порядок після 20 вересня робить добровільне повернення більш формалізованим і менш передбачуваним за строками. Водночас він залишає військовослужбовцю правовий маршрут для відновлення служби, врегулювання статусу та, за наявності передбачених законом умов, уникнення кримінальної відповідальності. Перед поданням документів доцільно зберігати копії рапортів, приписів і письмових згод, а в складних випадках звертатися по професійну правову допомогу.