Семеро учасників 75-ї експедиції завершили насичений робочий тиждень на Міжнародній космічній станції прибиранням після виходу у відкритий космос, медичними обстеженнями та обслуговуванням бортових систем. Центральною подією стала остаточна конфігурація енергетичної інфраструктури орбітального комплексу після встановлення восьмої розгортної сонячної батареї.

Про перебіг робіт у п’ятницю, 6 листопада, повідомляє NASA Blogs. Описані операції охоплювали як американський сегмент і шлюзовий модуль Quest, так і російську частину станції, де екіпаж проводив фізіологічні вимірювання, перевіряв вентиляцію, наукову апаратуру, модулі та люки.

Канадець Джошуа Кутрик і астронавт NASA Аніл Менон напередодні, у четвер, 5 листопада, провели за межами станції шість годин і 59 хвилин. Під час цього виходу вони встановили восьму розгортну сонячну батарею на фермовій конструкції МКС, завершивши багаторічну програму збільшення доступної потужності орбітального комплексу.

За даними NASA, після модернізації генерувальна спроможність станції зросла зі 160 до 215 кіловатів, тобто приблизно на 30%. Цей результат став підсумком не однієї операції, а тривалого процесу, до якого входили підготовка обладнання, монтаж окремих масивів і робота астронавтів поза герметичними модулями.

Наступного дня Кутрик і Менон повернулися до Quest уже для післяпольотного обслуговування. Вони поповнили запаси води у скафандрах, видалили з резервуарів повітряні бульбашки та встановили акумуляторні батареї. Такі процедури були спрямовані на підтримання готовності спорядження, від якого залежать безпека й комфорт екіпажів під час майбутніх робіт зовні станції.

Астронавти також оглянули скафандри та інструменти, розмістили обладнання у захисних чохлах і впорядкували шлюзовий модуль. Після завершення перевірок вони переконалися, що всі системи, які використовувалися для підтримки виходу у відкритий космос, вимкнені. Таким чином, сам вихід став лише найпомітнішою частиною ширшого циклу, який включає тривалу підготовку та ретельне повернення обладнання у штатний стан.

До робіт долучилися астронавти NASA Джессіка Воткінс і Люк Делані. Під час виходу вони допомагали колегам одягати та знімати скафандри, контролювали перебіг операцій і керували роботизованим маніпулятором Canadarm2. У п’ятницю вони також брали участь у прибиранні й упорядкуванні спорядження в Quest.

Четверо астронавтів провели післяопераційну конференцію з інженерами на Землі. Кутрик, Менон, Воткінс і Делані виклали власні спостереження щодо виконаної роботи, щоб ці відомості могли бути враховані під час підготовки наступних виходів, тренування екіпажів і планування дій наземних диспетчерів.

Такий розбір дозволяє зіставити заздалегідь розроблені процедури з реальним досвідом людей, які працювали всередині та зовні станції. У цьому випадку свої оцінки надали не лише двоє учасників виходу, а й астронавти, котрі стежили за ними з борту та керували Canadarm2. NASA не навело подробиць їхніх висновків, однак зазначило, що вони мають допомогти у підготовці майбутніх позабортових операцій.

Після тижня, заповненого науковими завданнями, технічним обслуговуванням і роботою у відкритому космосі, кожен із чотирьох астронавтів отримав у п’ятницю по кілька годин для відпочинку. Це відбулося вже після того, як основні процедури з відновлення готовності скафандрів та шлюзового обладнання були виконані.

У російському сегменті Сергій Тетерятников зосередився на дослідженні реакції організму на мікрогравітацію. Він виміряв артеріальний тиск за допомогою манжет на плечі, зап’ясті та пальці, а потім біг на доріжці в службовому модулі «Звезда», залишаючись під’єднаним до електродів, які реєстрували частоту серцевих скорочень і дихання.

Безперервні фізіологічні дані використовуються дослідниками для спостереження за тим, як перебування в невагомості впливає на серцево-дихальну систему члена екіпажу. Поєднання вимірювань у спокої з показниками під час навантаження дає змогу простежувати роботу організму в умовах орбітального польоту, хоча NASA не повідомило про конкретні результати цього сеансу.

Анна Кікіна протягом дня обслуговувала вентиляційні системи російського сегмента та обладнання наукових корисних навантажень. Командир станції Петро Дубров завершив нічний сеанс моніторингу вуглекислого газу, передав зібрані дані диспетчерам на Землі, а потім оглянув стан модулів і люків.

Завершення тижня продемонструвало паралельний характер повсякденної роботи МКС: велика модернізація енергосистеми супроводжувалася відновленням спорядження, медичним контролем, підтриманням атмосфери й перевіркою конструкцій. Саме сукупність цих завдань забезпечила перехід від складного виходу у відкритий космос назад до звичайного робочого режиму орбітальної лабораторії.