У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроєкт №16079-1, покликаний змінити правила призначення керівника Державної податкової служби, проходження служби в податкових органах та оцінювання їхніх працівників. Ініціатива поєднує кадрову реформу керівництва, зовнішній контроль результативності, нові гарантії оплати праці та одноразову атестацію персоналу.

Про реєстрацію документа у вівторок, 22 вересня, повідомляє Верховна Рада України. Законопроєкт внесли народні депутати Максим Бужанський, Сергій Кострійчук, Сергій Литвиненко, Степан Чернявський і Кирилл Нестеренко як альтернативу проєкту №16079 від 16 вересня.

Автори виходять із того, що тривале керування одним із ключових фіскальних органів тимчасовими виконувачами обов’язків послаблює інституційну спроможність ДПС. На їхню думку, відсутність очільника з визначеним законом строком повноважень ускладнює довгострокове планування, гальмує реформи та знижує довіру платників податків і міжнародних партнерів. Для держави, бюджет якої значною мірою залежить від стабільного адміністрування податків, це питання виходить далеко за межі звичайної кадрової процедури.

Проєкт пропонує призначати голову ДПС Кабінетом Міністрів на п’ять років за результатами відкритого конкурсу. Одна людина зможе обіймати посаду не більше двох строків поспіль. Кандидат повинен мати українське громадянство, юридичну та/або економічну освіту не нижче магістерського рівня, щонайменше десять років загального стажу і п’ять років керівного досвіду, володіти державною мовою та відповідати критеріям компетентності й доброчесності.

Запропонована конкурсна комісія складатиметься із семи осіб. Трьох мають визначати за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, які надавали Україні допомогу у сфері реформ, фінансової підтримки або протидії корупції, ще трьох — за пропозиціями органу, відповідального за державну фінансову політику. Сьомим членом повинен стати визначений жеребкуванням Герой України, який є або був військовослужбовцем і отримав звання під час відсічі російській агресії.

Саме ця конструкція відрізняє альтернативний проєкт і водночас може стати предметом дискусії. Участь міжнародних експертів здатна посилити довіру до відбору та зменшити вплив внутрішніх політичних домовленостей. Натомість включення військовослужбовця — навіть із найвищим державним званням — не гарантує спеціальних знань у податковій політиці, корпоративному управлінні чи кадровому доборі. Значення матимуть процедура жеребкування, правила врегулювання конфліктів інтересів і реальна здатність усіх членів оцінювати кандидатів за однаковою методикою.

Засідання комісії передбачено зробити відкритими для громадськості, медіа та міжнародних організацій, із відео- й аудіофіксацією та онлайн-трансляцією. Кандидати проходитимуть перевірку документів, тести на знання законодавства і загальні здібності, практичні завдання, співбесіди щодо професійної компетентності та доброчесності, а також спеціальну і люстраційну перевірки. Після цього комісія повинна відібрати двох претендентів, із-поміж яких відбуватиметься призначення.

Інституційну незалежність керівника мають підтримати закритий перелік ключових підстав для звільнення та п’ятирічний мандат. Водночас міністр, відповідальний за фінансову політику, зможе ініціювати звільнення через неналежне виконання основних показників роботи. Тому принципово важливо, наскільки чітко будуть визначені KPI: показники надходжень самі по собі можуть стимулювати надмірний фіскальний тиск, тоді як якісна оцінка має враховувати добровільну сплату, результативність оскаржень, якість сервісів, обсяг податкового боргу та ставлення бізнесу.

Окремим запобіжником мають стати зовнішні незалежні аудити через один і три роки після призначення голови ДПС. Трьох аудиторів Кабмін призначатиме з кандидатів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями. Комісія отримає доступ до широкого масиву інформації, зможе проводити конфіденційні інтерв’ю та вимагати документи, а одностайний негативний висновок про роботу служби й її керівника стане підставою для звільнення.

Такі повноваження можуть зробити аудит дієвим, але одночасно потребують сильних гарантій податкової таємниці, захисту персональних даних і кібербезпеки. Законопроєкт забороняє аудиторам втручатися в роботу посадовців та покладає на них обов’язок не розголошувати закриту інформацію. Однак під час подальшого розгляду парламенту доведеться оцінити, чи достатньо деталізовано встановлені відповідальність за витоки, порядок доступу до даних та можливість оскаржити висновок, який може завершити повноваження керівника.

Реформа стосується не лише верхівки ДПС. Документ передбачає одноразову атестацію посадовців у дві черги: спершу заступників керівника, очільників підрозділів центрального апарату і територіальних органів та їхніх заступників, а потім інших працівників. Відмова від атестації, неподання згоди або її неуспішне проходження може призвести до звільнення і п’ятирічної заборони на повторне працевлаштування в податкових органах, що робить процедуру особливо чутливою до вимог належного обґрунтування, рівності критеріїв та судового контролю.

Паралельно пропонується закріпити складові зарплати податківців і встановити мінімальні оклади: не менше 14 прожиткових мінімумів для центрального апарату та 12 — для територіальних органів. Автори стверджують, що реалізація не потребуватиме додаткових бюджетних видатків, однак це твердження потребуватиме перевірки бюджетного комітету: гарантовані нижні межі, надбавки, персональні KPI та командні премії можуть змінити фонд оплати праці. Додаткового уточнення вимагає і сформульоване в матеріалах правило для фахівців із кібербезпеки, де згадано коефіцієнт посадового окладу «1,5 відсотки».

Головним для розгляду визначено Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, але документ також направлено широкому колу інших комітетів — від антикорупційного і бюджетного до комітетів із національної безпеки, цифрової трансформації та європейської інтеграції. Реєстрація ще не означає підтримки запропонованої моделі: депутатам належить порівняти альтернативу з основним проєктом, оцінити конституційність окремих кадрових механізмів і збалансувати незалежність ДПС із підзвітністю уряду. Якщо ці суперечності буде усунуто, реформа може дати службі стабільне керівництво; якщо ні, складна процедура ризикує лише замінити одну форму кадрової невизначеності іншою.