Операція «Велес», проведена підрозділами «Хартії» на Куп’янському напрямку, стала центральною темою звернення президента України Володимира Зеленського 27 жовтня. За його словами, українські військові використали мережу підземних газових комунікацій проти російських сил, які раніше намагалися просуватися цими маршрутами в обхід оборонних позицій.

Про зміст звернення у вівторок, 27 жовтня, повідомив Офіс Президента України. Наведені у виступі оцінки перебігу операції, звільнених територій і намірів російського командування є позицією української сторони та не супроводжувалися окремими матеріалами незалежної перевірки.

Перед заявою Зеленський заслухав доповіді Михайла Драпатого, Ігоря Оболєнського та Павла Паліси. Президент охарактеризував «Велес» як продуману й технологічну операцію, наголосивши, що її значення полягає не лише в локальному результаті, а й у посиленні українських позицій на одному з найнапруженіших відтинків фронту.

Особливістю операції стало використання підземної інфраструктури. За версією, викладеною у зверненні, російські підрозділи розраховували рухатися газовими трубами повз українські позиції, однак українські військові вивчили цю тактику й обернули систему комунікацій проти противника. Такий епізод демонструє роль інженерної розвідки, точного планування та знання місцевості у війні, де навіть цивільні промислові об’єкти можуть перетворюватися на приховані маршрути пересування.

Куп’янський напрямок має важливе оперативне значення через транспортні шляхи та близькість до районів, де російські війська тривалий час намагалися розвивати наступ. Зеленський заявив, що результат «Велеса» показав відсутність під Куп’янськом того успіху, якого від російських військових очікувало їхнє політичне керівництво. Водночас у зверненні не було докладно розкрито масштаби операції, її хронологію або втрати сторін.

Президент поставив «Велес» в один ряд із двома іншими українськими операціями 2026 року. Першою він назвав операцію Десантно-штурмових військ, унаслідок якої, за його даними, було звільнено понад 800 квадратних кілометрів. Другою стала операція «Вівальді» на Донеччині — у районах, де Росія зосереджувала значні наступальні плани й проводила численні штурми. Зеленський сказав, що там українські військові звільнили понад 200 кілометрів.

Ці приклади президент використав для ширшої оцінки становища на фронті. Він назвав українські позиції у 2026 році найсильнішими за тривалий період війни. Однак така оцінка не означає зникнення загроз: інтенсивні бойові дії тривають, а стійкість наземної оборони безпосередньо пов’язана зі спроможністю захищати тил, логістику та енергетичну систему від повітряних ударів.

Саме нестачу засобів протиповітряної оборони Зеленський назвав одним із головних обмежень для України. За його словами, частину пакетів допомоги відклали, а ракет для комплексів Patriot бракує насамперед для протидії російській балістиці. Президент стверджував, що від 14 до 27 жовтня Росія застосувала понад 100 балістичних ракет проти Києва та Київської області.

Окремо він згадав удар 26 жовтня по території Торговельно-економічного університету в Києві, його кампусу та розташованому поруч парку «Кіото». За словами президента, були пошкоджені будинки, станція і лінії метро. Він також заявив про удар по Південному мосту — важливій логістичній артерії столиці — та повідомив про жертви, не наводячи у зверненні їхньої кількості.

Зеленський представив ці атаки як частину тривалої ескалації проти міської інфраструктури й логістики. У цьому контексті він перелічив Київ, Дніпро, Запоріжжя, Одесу, Харків, Суми та Херсон. Завданням української влади, за його словами, залишається збереження енергетики, транспортних зв’язків і критичної інфраструктури, хоча масоване застосування балістичних ракет істотно ускладнює такий захист.

Ключові рішення щодо Patriot президент пов’язав зі Сполученими Штатами, зокрема з дозволами Пентагону на постачання. Він подякував партнерам, які передають допомогу вчасно, але водночас публічно наголосив на затримках. У його аргументації надійніша протиповітряна оборона мала б не лише військовий і гуманітарний ефект, а й зміцнила б дипломатичну позицію України.

У зверненні також ішлося про очікуваний у листопаді тристоронній формат за участю українських, американських і російських представників. На 1 листопада наведений текст не містив підтвердження, що така зустріч уже відбулася, а також не уточнював її рівень, місце чи порядок денний. Зеленський наполягав, що європейські держави мають бути представлені в дипломатичних процесах і не повинні залишатися поза рішеннями, які стосуються безпеки континенту.

Президент повідомив і про розмови з лідерами Норвегії та Фінляндії після їхнього контакту з Володимиром Путіним, а також анонсував подальшу комунікацію зі США та впливовими європейськими країнами. Загальну логіку української позиції він сформулював як поєднання військової стійкості, зовнішнього тиску на Росію та дипломатії: на його переконання, без тиску Москва не матиме достатнього інтересу до деескалації.