У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16176, покликаний визначити практичний механізм діяльності представницьких органів корінних народів України. Його ключова ідея полягає в тому, щоб дозволити такому представницькому органові створювати власний виконавчий орган — окрему юридичну особу, здатну укладати договори, відкривати рахунки та отримувати бюджетні кошти.

Про реєстрацію документа у четвер, 22 жовтня, інформує Верховна Рада України. Проєкт внесли народні депутати Таміла Ташева, Мустафа Джемілєв, Ахтем Чийгоз, Олександр Корнієнко та Олег Бондаренко під час 16-ї сесії парламенту IX скликання.

Закон України «Про корінні народи України» вже передбачає існування представницьких інститутів, створених самими корінними народами. Вони мають представляти відповідні спільноти та ухвалювати рішення від їхнього імені, однак передбачені законодавством права й обов’язки виникають після того, як Кабінет Міністрів закріпить за таким органом правовий статус.

Автори ініціативи звертають увагу на розрив між визнанням представницького органу та його повсякденною спроможністю діяти. Чинне регулювання, за їхньою оцінкою, не визначає належної організаційно-правової форми, через яку орган міг би реалізувати набуті повноваження. Отже, формальна наявність статусу сама по собі не розв’язує питань майна, фінансування, персоналу та договірних відносин.

Запропонована модель розділяє представницьку і виконавчу функції. Представницький орган зберігатиме роль інституту, який виражає позицію корінного народу, тоді як створена ним виконавча структура забезпечуватиме операційну діяльність. Вона діятиме на підставі положення, затвердженого самим представницьким органом, і набуватиме статусу юридичної особи у встановленому законом порядку.

Після державної реєстрації виконавчий орган зможе від власного імені набувати майнових і немайнових прав та обов’язків. Законопроєкт прямо називає серед його можливостей укладення цивільно-правових і трудових договорів, ведення самостійного балансу, відкриття рахунків у банках та органах Державної казначейської служби. Також він зможе бути одержувачем бюджетних коштів відповідно до бюджетного законодавства.

Водночас текст не пропонує автоматично перетворювати сам представницький орган на юридичну особу. Юридичну правосуб’єктність матиме саме допоміжний виконавчий орган, створений для забезпечення діяльності представницької інституції. Така конструкція має поєднати самоврядний характер представництва з інструментами, необхідними для адміністративної та фінансової роботи.

Функцію державного реєстратора пропонують покласти на центральний орган виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику у сферах релігії, корінних народів і національних меншин або спільнот. Для цього депутати хочуть змінити закон про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включивши новий вид виконавчого органу до відповідних процедур.

Окремий блок проєкту стосується припинення юридичної особи. Якщо Кабінет Міністрів позбавить представницький орган закріпленого правового статусу, його виконавча структура підлягатиме ліквідації. Представницькому органові відводиться рік для ухвалення рішення про припинення, а якщо він цього не зробить, рішення має прийняти профільний центральний орган виконавчої влади протягом наступного місяця.

Ще одна поправка стосується законодавства про запобігання відмиванню доходів, фінансуванню тероризму та поширенню зброї масового знищення. Виконавчий орган представницького органу корінного народу пропонують прямо додати до відповідного переліку в цьому законі. Таким чином, пакет змін охоплює не лише базовий закон про корінні народи, а й реєстраційне та фінансове регулювання.

Головним для розгляду документа визначено парламентський комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин. Законопроєкт також мають опрацювати комітети з питань державної влади та місцевого самоврядування, економічного розвитку, фінансів, правової політики, соціальної та гуманітарної політики, бюджету, антикорупційної політики й європейської інтеграції. Така широка маршрутизація пов’язана з тим, що запропонований механізм одночасно зачіпає правосуб’єктність, державну реєстрацію, бюджетні відносини та інституційну політику.

У пояснювальній записці депутати стверджують, що реалізація проєкту не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету. Очікуваним результатом вони називають створення правових підстав для взаємодії представницьких органів із державною владою та громадянським суспільством і для їхньої участі у рішеннях в інтересах корінних народів. Це, однак, залишається оцінкою авторів: зареєстрований документ ще має пройти парламентський розгляд, а запропоновані правила набудуть сили лише в разі його ухвалення, підписання та опублікування; за текстом проєкту закон мав би почати діяти наступного дня після публікації.