Жовтень пропонує одразу кілька небесних подій, доступних не лише досвідченим астрономам, а й людям, які просто готові вийти надвір у відповідний час. Центральними явищами місяця стануть короткочасне зникнення Юпітера за місячним серпом, максимуми Драконід і Оріонід, а також повня, відома в низці традицій як Місяць мисливця.

Про календар спостережень у понеділок, 5 жовтня 2026 року, повідомляє NASA Blogs. Поєднання довших осінніх ночей, прохолоднішого повітря та кількох зручних за часом явищ робить цей місяць особливо привабливим для спостережень у Північній півкулі, хоча реальні умови залежатимуть від географії та хмарності.

Першою помітною подією стане покриття Юпітера Місяцем у передсвітанкові години 6 жовтня. Покриттям астрономи називають ситуацію, коли ближче й видимо більше небесне тіло проходить перед віддаленішим об'єктом. У цьому випадку тонкий місячний серп закриє яскравий Юпітер приблизно на годину, після чого планета знову з'явиться біля протилежного краю диска.

Для більшої частини Північної Америки явище має розпочатися орієнтовно близько 4:00 за східним літнім часом США, однак точні моменти входу і виходу відрізнятимуться залежно від місця перебування спостерігача. Це важлива особливість покриттів: на відміну від метеорного потоку чи повні, їхня видимість визначається вузькою геометрією взаємного розташування Місяця, планети та конкретної точки на Землі.

Юпітер досить яскравий, щоб простежити його зникнення неозброєним оком. Бінокль або невеликий телескоп, однак, дасть змогу краще побачити наближення планети до освітленого чи темного краю Місяця, а за сприятливих умов — і поступове зникнення деяких галілеєвих супутників. Спостерігачам варто заздалегідь перевірити, чи відкритий східний сектор горизонту, та дати очам кілька хвилин для адаптації.

Увечері 8 жовтня настане максимум Драконід, який триватиме до ранніх годин 9 жовтня. На відміну від багатьох потоків, найкраще помітних після опівночі, Драконіди зручні для нетривалих вечірніх спостережень: активність очікується вже приблизно від 21:00 за східним часом США. Майже молодий Місяць не створюватиме значного засвічення.

Назва потоку пов'язана не з міфічним походженням метеорів, а із сузір'ям Дракона, поблизу якого розташований радіант — уявна точка, з якої, здається, розлітаються світлові смуги. Насправді частинки входять в атмосферу майже паралельними траєкторіями, а ефект розходження виникає через перспективу. Дивитися лише на радіант не потрібно: довші й виразніші сліди нерідко з'являються далеко від нього.

Драконіди зазвичай вважають помірним потоком, тому очікувати безперервного небесного феєрверку не варто. За звичайної активності спостерігач може побачити лише кілька метеорів на годину. Найкращі шанси матимуть ті, хто відійде від ліхтарів, рекламних екранів і автомобільного руху, проведе під небом щонайменше пів години та не користуватиметься яскравим телефоном.

Наступним великим пунктом календаря стане максимум Оріонід 21 жовтня. Частинки цього потоку є давнім пилом комети Галлея, через слід якої Земля проходить щороку. Увійшовши в атмосферу на великій швидкості, крихітні фрагменти нагрівають і збуджують навколишнє повітря, створюючи короткі світлові смуги; це не означає, що більшість із них досягає поверхні як метеорити.

У передмістях із помірним фоновим освітленням NASA очікує приблизно три-шість метеорів на годину, а в темній місцевості їх може бути дещо більше. Цього року зростаючий опуклий Місяць приглушуватиме слабкі спалахи, проте близько 3:00 за місцевим часом він зайде. Після цього радіант поблизу Оріона підніметься вище, відкривши найперспективніше вікно до світанку.

Оріон легко впізнати за трьома зорями його пояса, а неподалік привертає увагу червонувата Бетельгейзе. Її колір особливо добре помітний неозброєним оком у порівнянні з білішими або блакитнішими зорями довкола. Водночас для підрахунку метеорів краще охоплювати поглядом велику ділянку неба, лежачи або сидячи так, щоб не напружувати шию.

26 жовтня нічне небо освітить повня, яку традиційно називають Місяцем мисливця. Назва пов'язана із сезонними практиками: після збирання врожаю відкриті поля й тривале місячне світло допомагали вистежувати дичину в період скорочення дня. Це культурне найменування, а не окремий астрономічний тип повні, і різні народи мають власні назви для жовтневого Місяця.

До Гелловіну супутник уже перейде у спадну опуклу фазу, але залишатиметься достатньо яскравим, щоб освітлювати пізні вечори й водночас заважати пошуку слабких небесних об'єктів. Для всіх жовтневих спостережень вирішальними будуть прості речі: актуальний прогноз, теплий одяг, безпечне місце з широким горизонтом і терпіння. Навіть якщо метеорів виявиться небагато, самі сузір'я, Юпітер і зміни місячних фаз дадуть змогу простежити динаміку осіннього неба.