У період із 7 до 14 вересня 2026 року до Верховної Ради України надійшла низка законопроєктів і проєктів постанов, спрямованих на зміцнення державної стійкості в умовах війни та подальшу адаптацію законодавства до правил Європейського Союзу. Серед головних напрямів — створення стратегічних запасів пального, удосконалення кримінального провадження, модернізація платіжної інфраструктури та організація роботи парламенту під час повітряних тривог.

Урядові законопроєкти № 16062 та № 16063 передбачають зміни до Податкового і Митного кодексів, необхідні для функціонування системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Ініціативи мають визначити особливості митного оформлення, податкового обліку та зберігання стратегічного пального. Такий резерв повинен зменшити ризики дефіциту в разі перебоїв із постачанням або інших кризових ситуацій, а також наблизити українську модель енергетичної безпеки до європейських стандартів.

Окремий блок стосується роботи правоохоронної та судової систем в умовах війни. Законопроєкт № 16060 пропонує врегулювати кримінальні провадження, розслідування яких ускладнене або стало неможливим через тимчасову окупацію територій. Проєкт № 16061 водночас передбачає уточнення окремих положень кримінального законодавства та санкцій за правопорушення.

Помітне місце у парламентському порядку денному посіли фінансові євроінтеграційні ініціативи. Проєкти постанов № 15503/П та № 15175/П стосуються рекомендацій щодо прийняття за основу змін, пов’язаних із приєднанням України до Єдиної зони платежів у євро та регулюванням сек’юритизації й облігацій з покриттям. Альтернативний законопроєкт № 15570-1 присвячений розвитку недержавного пенсійного забезпечення.

Особливе значення має законопроєкт № 15503, який передбачає гармонізацію положень Цивільного кодексу з європейськими правилами надання платіжних послуг. Йдеться, зокрема, про строки виконання переказів, відповідальність надавачів послуг, порядок відкликання платіжних інструкцій, виправлення помилкових операцій та захист прав платників і отримувачів коштів. Відповідний проєкт постанови № 15503/П рекомендує парламенту прийняти документ за основу, однак остаточне рішення залежатиме від подальшого розгляду у Верховній Раді.

Приєднання до SEPA потенційно дасть змогу здійснювати перекази в євро між Україною та європейськими країнами за уніфікованими правилами. Для громадян, фрилансерів і бізнесу це може означати швидші платежі, нижчі комісії та меншу залежність від банків-посередників. Для підприємств, які працюють із контрагентами в ЄС, стандартизація операцій також здатна спростити експортні, імпортні та інвестиційні розрахунки.

Водночас законодавче наближення до стандартів SEPA саме по собі не означає автоматичного приєднання до платіжної зони. Воно також не передбачає переходу України на євро, скасування фінансового моніторингу або припинення тимчасових валютних обмежень Національного банку. SEPA регулює насамперед технічні та правові стандарти переказів у євро.

Серед інших ініціатив проєкт постанови № 16059 визначає порядок роботи Верховної Ради у разі повітряної тривоги або підвищеної небезпеки. Законопроєкт № 16058 уточнює питання соціального страхування суддів, а № 16057 передбачає посилення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду.

Сукупність зареєстрованих документів демонструє подвійний пріоритет законодавців: забезпечення безперервної роботи держави під час війни та прискорення інтеграції до європейського правового й фінансового простору. Подальший ефект цих ініціатив залежатиме від проходження комітетів, голосування в сесійній залі та практичного впровадження ухвалених норм.